Саме це заявив радник з Управління ООН з наркотиків і злочинності Девід Робінсон. При цьому акцент був зроблений на таких вкрай важливих властивостях блокчейн-технологій, як прозорість і незмінність.
Перше означає, що будь-який бажаючий може переглянути будь-яку транзакцію, зафіксовану в розподіленому реєстрі. А друге - що ніхто не зможе видалити з мережі інформацію про свою діяльність.
Так що, на думку Робінсона: «За рахунок відстеження транзакцій можна досить ефективно боротися з корупцією, запобігати шахрайським схемам і спробам фальсифікації.» Особливо корисним це може виявитися для країн третього світу, що розвиваються, які щорічно втрачають мало не третину бюджету через корупційні схеми. Подібним чином справи йдуть, наприклад, в Кенії.
З Кенією, до речі, взагалі досить цікава ситуація. Незважаючи на відносно складне економічне становище, представники Центробанку країни замислюються, за прикладом своїх колег з більш розвинених країн, про випуск власних CBDC. Про це свого часу заявив глава центрального банку Кенії - Патрік Ньороге.
Складається досить цікава ситуація. З одного боку, багато представників ООН скептично ставляться до блокчейнів саме через можливість використовувати їх в корупційних схемах - завдяки анонімності та незворотності транзакцій. З іншого, вважають, що дані технології, навпаки, можна використовувати проти корупції. І обидві сторони мають рацію, оскільки роблять акцент на різних особливостях розподілених мереж. Але чи зможуть високі технології допомогти впоратися зі складною економічною ситуацією в деяких країнах Африки - покаже тільки час.
Опубліковано на сайті Ексбейс за матеріалами forklog.com